Равлюк Василь Романович народився 23 листопада 1945 року в селі Кулачківці Снятинського району Івано-Франківської області у селянській родині. Після закінчення 9-ти класів вступив до Коломийського технікуму механічної обробки деревини, здобувши спеціальність техніка-механіка у 1969 році. Працював майстром Берегівського меблевого комбінату (Закарпаття), де працював майстром. Пізніше - служба в армії тодішнього СРСР. Після демобілізації - майстер Делятинського лісокомбінату. У 1978 році без відриву від виробництва закінчив Чернівецький університет ім. Юрія Федьковича за фахом «викладач історії та суспільствознавства».
Із 1973 по 1985 рік працював у державних установах м. Надвірної. Від 1985-го по 1999-й — викладач Івано-Франківського технікуму, а з 2000-го — викладач, голова циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін Надвірнянського коледжу Київського національного транспортного університету. У 2006-му йому було присвоєно звання «Викладач-методист».
Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Член літературної студії «Бистрінь» при редакції надвірнян-ської газети «Народна Воля» з 1996 року. Друкувався в українських часописах «Освіта України», «Молодь України», «Веселі вісті», «Ятрань», «Перевал», у місцевій пресі Прикарпаття та літературних виданнях літстудії «Жниво на стерні», «Купальська злива», «Літоплин над Бистрицею». Автор книг «Надвірнянські батяри» (2004), «П'янке вино коломийок» (2005), «Надвірнянки -пані і панянки» (2006), «Причаститися до незбагненного» (2007), «Космос душі» (2009), «У пошуках істини» (2010).
Помер раптово 18 серпня 2011 року в рідному селі Кулачківці на Покутті, де і похований на сільському цвинтарі.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.